50 кілометрів на надувному човні по річці Десна - частина 2
Початок цієї історії тут: 50 кілометрів на надувному човні по річці Десна - частина 1
Доброго ранку!
Я боявся, що ввечері нас з’їдять комари, але, як це не дивно, комарів не було. Чи то погода для них занадто суха, чи то ластівки, що у великій кількості живуть в норах на крутих берегах, з’їдають всіх комах.
День я розпочав з купання в річці.
Потім був неймовірно смачний сніданок! Хиба може бути щось смачніше, ніж їжа, підсмажена на вогні на дикому безлюдному острові?
До побачення, прекрасний острів.
Треба вирушати.
Це місце брат назвав Острів М’ятний, тому що тут багато дикої м’яти.
Брат вирішив зняти тьолок. Ну «тёлкі» так «тёлкі»… Знімай! Ні в чому собі не відмовляй!
Наступна висадка на берег.
Приємно бачити українські прапори, які відпочиваючі встановлюють над своїми таборами. Прекрасні у нас люди! Молодці! Слава Україні! Героям слава!
На нашому човнику прапор я не встановив, посоромився. Занадто смішно ми виглядали, коли брат використовував пляжну парасольку замість вітрила.
Чудова вийшла мандрівка!
Була гарна погода! Навколо – такі мальовничі пейзажі! Ми з братом перебували у чудовому настрої, весь час жартували та сміялися. Це було трохи схоже на гру у індійців або у мандрівників - першопрохідців, ми досліджували острови, висаджувалися на безлюдних берегах, готували їжу на вугіллі, спали у наметі на острові посеред річки, вночі дивилися на зоряне небо.
Дякую, брат! Це була класна ідея!!!
Треба повторити наступного літа.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ.
Яшчэ ёсць стрыечны брат у Беласусіі. Дімка, паплылі з намі у 2015-м!
Хай жыве вольная Беларусь!!!!!!!!!!!!